Вірш з майбутнього

Ну от, нарешті я сюди повернулася і ще поки що викладатиму мої старенькі творіння.

Ніч наступає на п'ятки. 
Темрява давить у скроні.
Випивши кави горнятко,
Напишу sms в телефоні.

Відправити хочу - не можу,
Немає грошей на рахунку.
Заплющу червонії очі,
Змию з обличчя пудру.

Звуки стомлених кроків
Ехом летять по квартирі.
Не треба робити уроків,
Не треба писати звітів.

Лягаю на тверду підлогу,
Заплющую втомлені очі.
В голові - безтурботне минуле,
Згадую сльози дівочі.

Можливо, не так щось робила,
Та я ні про що не шкодую.
Минуле на те і минуле,
Що більш не повернеш мить тую.

А зараз ніч наступає на п'ятки.
І темрява давить у скроні.
Лягаю я, мабуть, спатки,
Бо світати буде вже скоро...

27.07.2011