Екскурсія у душу

Як часто ти зазираєш до себе в душу? Заходиш до свого персонального кабінету? Давай, зазирнемо туди разом.

Мабуть, ти давненько сюди не заходив. Ой, бачу, гостя, яка надовго затрималася в гостях і каже, що її звуть Лінь, трошки погладшала. Хоча, "трошки" - це не те слово. Своїм черевцем і масивною дупкою вона давно вже витіснила з дивану Працьовитість і Дружелюбність. Чи не забагато місця вона займає?

Озирнувшись, бачимо навколо занадто багато пилу. Це спогади. Непотрібні негативні спогади. Позитивні ж і потрібні лежать на поличках найгарнішої шафи в кімнаті у вигляді книжок і фотоальбомів. Може, варто поприбиратися? Хоча, можна ж просто інколи малювати пальцем, ворушачи ті спогади. Це ж так круто згадувати усе, що так мучить твоє "Я".

А що це за сейф у стіні? Серце, кажеш, там твоє лежить? Кажеш, що боїшся, щоб його більше не ранили. Хм...ну що ж, нехай лежить...пустять його таким, майже новеньким, разом із твоїм тілом на корм черв'якам. Щоправда, це трапиться трохи згодом.

Що це за величезна картина з цицьками? Похіть? Думаю, що якби вона була трохи меншою, окрім неї могло б висіти ще багато шедеврів. Зробити любов до мистецтва трохи більших розмірів було б непогано.

Хто це стукається в гардеробі? Схоже, хтось зачинив двері ззовні. Ах, це пані Брехня замкнула там Чесність і сидить хихотить в куточку. Але чекай, окрім цього стуку ще хтось ломиться у вхідні двері. Це Впевненість все напрошується у гості, але Невпевненість каже, що їй тут не місце. Піди розберися.

Якось тут не надто затишно, та й світла малувато. Люстра, яка у всіх людей служить для того, щоб бачити і розуміти, що коїться навколо, якась маленька. Добре було б купити нову. У житті стало б більше світла і ясності.

Можна, я дам тобі одну пораду? Прибери. Провітри. І взагалі, вижени звідси зайвих гостей, вони заважають вільно дихати. Втім, вибір за тобою.

13.12.12.